Дослідження ринку пасажирських перевезень загального користування за визначеними напрямками у Дніпропетровській області

Дослідження ринку пасажирських перевезень загального користування за визначеними напрямками у Дніпропетровській області

Комплексне дослідження ринку пасажирських перевезень загального користування та вивчення попиту населення у Дніпропетровській області за напрямками м. Дніпро – м. Підгородне – м. Новомосковськ – смт Гвардійське – с. Орлівщина – смт Черкаське; м. Дніпро – м. Павлоград – м. Першотравенськ – м. Петропавлівка – смт Межова” (ДК 021:2015 код 79310000-0 Послуги з проведення ринкових досліджень)

Рекомендації щодо заходів з організаційно-технічного розвитку приміських та міжміських пасажирських перевезень у Дніпропетровській області.

Дослідження ринку пасажирських перевезень загального користування та вивчення попиту населення у Дніпропетровській області за напрямками м. Дніпро – м. Підгородне – м. Новомосковськ – смт Гвардійське – с. Орлівщина – смт Черкаське; м. Дніпро – м. Павлоград – м. Першотравенськ – м. Петропавлівка – смт Межова” було проведено для коригування існуючої мережі. Однак у технічному завданні не були включені маршрути у напрямку м. Новомосковськ (до с. Солений Ліман; №263, 264 через с. Піщанку), а також у павлоградскьскому напрямку (до м. Тернівка), що не дало змогу оцінити пасажиропотік комплексно відповідно до кожного няпрямку.

Заходи облдержадміністрації, як організатора перевезень, спрямовані на оновлення рухомого складу, заміну маломісних автобусів, переобладнаних з вантажних транспортних засобів на комфортні автобуси більшої місткості. Це дало можливість дещо покращити ситуацію та підвищити якість і безпеку перевезень пасажирів.

Встановлено, що сфера послуг громадського транспорту не відповідає сучасним вимогам як у технічному, так і в організаційному плані через економічну кризу: знизились темпи оновлення транспортних засобів; на маршрутах області ще працює багато зношених транспортних засобів та переобладнаних з вантажних автобусів з низьким рівнем комфортності; не всі водії мають відповідну підготовку для обслуговування пасажирів.

Поряд з розвитком дорожньої мережі області, мають місце і випадки відмови перевізників від обслуговування окремих приміських маршрутів через їх низьку рентабельність та незадовільний стан дорожнього покриття.

Крім того, проблемним питанням залишається компенсація втрат доходів автомобільних перевізників у зв’язку з перевезенням пільгових категорій громадян, а також визначення реального обсягу таких втрат.

Аналіз маршрутної мережі приміських та міжміських пасажирських перевезень у визначених напрямках надав змогу визначити, що переважна більшість маршрутів дублює один одного.

Кінцеві зупинки приміських та міжміських маршрутів у м. Дніпро, окрім АВЦ „Дніпро”, не узгоджені з виконкомом Дніпровською міської ради, не мають необхідної інформації та інфраструктури для зручності пасажирів.

Проведення попередніх конкурсів на пасажирські перевезення за напрямками м. Дніпро – м. Підгородне – м. Новомосковськ – смт Гвардійське – с. Орлівщина – смт Черкаське; м. Дніпро – м. Павлоград – м. Першотравенськ – м. Петропавлівка – смт Межова” призвело до дублювання номерів маршрутів, подрібнення графіків руху, поділ прямого та зворотного напрямку руху автобусів на окремі об’єкти конкурсу.

Враховуючи особливості проведення конкурсів на пасажирські перевезення на приміських та міжміських маршрутах необхідно створення нової маршрутної мережі, яка задовольняла попит населення, відповідала нормативним документам та мала необхідний базу для подальшого розвитку.

Мережа приміських, та міжміських внутрішньообласних маршрутів повинна забезпечити зв’язок між районними центрами, містами та смт, а також зв’язок районних центрів з обласним центром. Таким чином, загальна мережа внутрішньообласних автобусних маршрутів повинна забезпечити перевезення за схемою: сільський населений пункт –райцентр – обласний центр.

1. СТРАТЕГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для упорядження існуючої маршрутної мережі, а також для задоволення попиту населення на пасажирські перевозки приміськими та міжміськими маршрутами за визначеними напрямами пропонується перенести кінцеві зупинки на обладнану та атестовану автостанцію АВЦ «Дніпро».

Для розвантаження правобережної частини міста Дніпро рекомендується створення АС «Лівий берег», яка повинна мати посадкові майданчики, павільйони та будівлю автостанції, майданчики для розвороту та короткострокової стоянки автобусів та буде розташована на лівобережній частині міста. Розташування нової автостанції повинно бути погоджено з виконком Дніпровської міської ради. У цьому випадку АС «Лівий берег» буде мати законне право бути початковими і кінцевим пунктом приміських та міжміських автобусних маршрутів.

Місцем розташування нової АС «Лівий берег» може бути:

  • місце паркування автомобілів біля ТЦ „Вавілон”, де є  транспортна розв’язка – віадук для сполучення з пр. Слобожанським. У цьому випадку можливе використання даної автостанції також і для напрямку руху автобусів на м.Синельникове;
  • центральна частина Слобожанського проспекту біля транспортної розв’язки між вулицями Столєтова та Каштановою.
  • кінець Слобожанського проспекту в районі вулиці Совхозній. Перевагою цього варіанту є розвантаження лівобережної частини міста Дніпро. Недоліком є труднощі з відстоєм та розгортанням транспортних засобів через Слобожанський проспект для зворотнього напрямку руху.

Окрім цього необхідно використовувати для руху за маршрутами всі доступні мости через річку Дніпро. Це стосується напрямків м. Дніпро – м. Новомосковськ, та м. Дніпро – м. Павлоград.

2. ЗАХОДИ ІЗ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ

В рамках проведення дослідження було виявлено цілий ряд проблем екологічного характеру, а також суміжних із ними, які вимагають свого комплексного вирішення в рамках єдиного методологічного підходу. Зазначені проблеми пов’язані як з діяльністю уповноважених органів (органів державної влади та місцевого самоврядування), відповідних державних та комунальних підприємств, так і з діяльністю перевізників.

Проблема. Відсутність місць для збирання відходів на зупинках громадського транспорту. Під час очікування транспорту пасажири часто вживають каву, різноманітні «снеки», бутерброди, напої тощо. На момент прибуття транспорту вони не можуть зайти з ними у салон, також вони не будуть нести с собою пусту упаковку. Внаслідок цього частина пасажирів позбавляється від сміття викидаючи його безпосередньо на зупинках. В такий спосіб на зупинках постійно знаходиться сміття.

Шляхи вирішення проблеми. Для вирішення цієї проблеми необхідно обладнати усі без виключення зупинки громадського транспорту урнами або іншими контейнерами для сміття. З урахуванням змін законодавства щодо заборони утилізації сміття яке не сортується – необхідно розглядати варіант щодо встановлення контейнерів для роздільного збирання за основними видами відходів (скло, папір, метал, органіка) в залежності від обраної схеми поводження з відходами в частині їх роздільного збору.

Проблема. Накопичення відходів на зупинках громадського транспорту за межами населених пунктів. Проблематика поводження з побутовими відходами ускладнюється за межами населених пунктів оскільки в значній частині з них (в тому числі і в окремих селищах міського типу) відсутні схеми поводження з відходами та їх систематичне вивезення. Внаслідок цього населення вимушено самостійно вирішувати ці проблеми. Частина з них (переважно ті хто мають власний автотранспорт) везуть це сміття в місто де викидають його у контейнери для сміття громадського користування. При цьому побічним ефектом від цього є ненормативне збільшення відходів у місцях їх концентрації, постійні перевищення розрахункових обсягів, що призводить до того, що сміття валяється безпосередньо на землі вже в населених пунктах. Інша частина (яка користується громадським транспортом) несе своє сміття до зупинки громадського транспорту де його й залишає. Оскільки зупинки громадського транспорту в межах сільських населених пунктів та за межами населених пунктів не включаються до регулярних схем вивезення побутових відходів то на значній частині з них або в безпосередній близькості від них утворюються несанкціоновані звалища відходів, джерела забруднення, порушення одорологічних показників тощо.

Шляхи вирішення проблеми. Для вирішення цієї проблеми в процесі формування транспортних програм, схем перевезення пасажирів необхідно враховувати зазначений фактор, вирішувати питання щодо установки контейнерів для побутових відходів та їх постійного вивезення.

Проблема. Стан автотранспорту, що використовується для перевезення пасажирів. Наразі в Україні з метою систематичної перевірки автомобільними перевізниками колісних транспортних засобів (далі – КТЗ), які допущено до руху дорогами наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 5 серпня 2008 р. № 974 затверджено «Порядок перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками». Зазначений Порядок передбачає, що Перевізник стосовно КТЗ, які допускають до руху, забезпечує виконання таких видів перевірок:

  • щозмінна перевірка КТЗ усіх категорій;
  • щоквартальна перевірка пасажирських КТЗ;
  • щопіврічна перевірка вантажних КТЗ.

Щозміни в усіх КТЗ перевіряють:

  • відповідність функціювання складників і систем згідно з вимогами розділу 31 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – Правила дорожнього руху);
  • технічний стан КТЗ згідно з його експлуатаційною документацією.

Відсутність експлуатаційної документації не звільняє перевізника від виконання перевірки технічного стану КТЗ.

При цьому не допускаються до руху КТЗ у разі наявності витоку палива, олив, інших експлуатаційних рідин, зокрема за слідами їхнього краплепадіння на опорну поверхню під час стоянки не менше однієї години, бензинові двигуни з темно-сірим або чорним кольором газових викидів, дизелі з газовими викидами чорного кольору в режимах прискорення на неробочому ході та під час руху. Також перевіряються: КТЗ, які оснащено каталітичними нейтралізаторами шкідливих газових викидів з улаштованими засобами контролю в частині перевіряють роботоздатність цих сигналізаторів та їх ефективності; задимленість газових викидів двигуна й здатність двигуна швидко змінювати режим роботи.

Свої алгоритми дій розроблено й до інших видів перевірки (щоквартальної та піврічної).

Разом з тим, моніторинг автотранспорту, що працює на лініях свідчить про те, що такі перевірки або не проводяться або проводяться формально. На лінію випускають автотранспорт з підвищеним рівнем димності, шуму та вібрацій тощо, в місцях відстою транспортних засобів між рейсами спостерігаються проливи олієподібних речовин.

Шляхи вирішення проблеми. Необхідно посилити рівень контролю за станом транспортних засобів, його реального, а не формального характеру, передбачити в договорах на перевезення відповідальність за такі порушення та штрафні санкції аж до прийняття рішення про розірвання договору.

Проблема. Облаштування місць відпочинку персоналу, що задіяний в процесі перевезення. В перервах між рейсами на лінії на кінцевих зупинках накопичується транспорт. Водії намагаючись облаштувати свій відпочинок створюють місця відпочинку на зелених насадженнях, є проблема із облаштуванням туалетів. Для облаштування місць відпочинку використовуються непридатні для подальшого використання шини, зламані меблі, пластикова упаковка тощо. Крім того, в літній та зимовий сезон частина водіїв не вимикає двигуни під час стоянок з метою забезпечення комфортного температурного режиму. Також екологічне навантаження посилюється під час проведення в цих місцях дрібних ремонтних робіт, доливання та заміни робочих рідин автомобіля тощо. Крім того, водії нерідко поводять себе не коректно в місцях безпосередньої близькості від житлової забудови та пасажирів, використовують нецензурну лайку, спілкуються на підвищених тонах, слухають музику на великій гучності, а залишений ними транспорт та його маневри перешкоджають руху інших транспортних засобів.

Шляхи вирішення проблеми. Оптимізувати схеми та графіки руху пасажирського транспорту з метою недопущення накопичення автотранспорту на кінцевих зупинках. Провести огляд таких місць, консультації з місцевим населенням та передбачити в договорах на перевезення відповідальність за такі порушення та штрафні санкції аж до прийняття рішення про розірвання договору.

ВИСНОВКИ

Для планування та оптимізації маршрутів. необхідно налагодити систематичний збір інформації про пасажирські потоки.

Крім того, проблемним питанням залишається компенсація втрат доходів автомобільних перевізників у зв’язку з перевезенням пільгових категорій громадян, а також визначення реального обсягу таких втрат.

Необхідно посилити використання сучасних засобів комп’ютерної техніки, зв’язку та супутникової навігації для збору і обробки інформації та контролю за функціонуванням нової мережі пасажирських перевезень на приміських та міжміських маршрутах.

Все це обумовлює необхідність посилення державної організаційної складової у сфері пасажирських перевезень на рівні області.

Вирішальну роль в організації пасажирських перевезень відіграє ефективна реалізація державної транспортної політики в галузі пасажирського автомобільного транспорту на території області, яка здійснюється через нормативно-правову і нормативно-технічну базу, удосконалення системи державного управління та державного регулювання у сфері відносин і діяльності суб’єктів підприємництва. Вона закладає основу для вирішення завдань фінансового забезпечення окремих видів перевезень, а також повинна сприяти визначенню планів діяльності в цій галузі окремих суб’єктів підприємницької діяльності та інвесторів.

При формуванні ринку послуг приміських та міжміських пасажирських перевезень має бути дотримано вимоги ефективної конкуренції, недопущення монополізації ринку. Розподіл маршрутів між перевізниками має здійснюватись винятково на конкурсній основі, враховуючи організаційно-технічні, економічні та інші фактори.

При цьому суб’єкти господарювання, що надають послуги з автомобільних пасажирських перевезень, які, на відміну від залізничного транспорту, знаходяться поза державною власністю, потребують особливої уваги і зусиль з боку державних органів, фахівців і громадських організацій.

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

  1. Закон України “Про автомобільний транспорт”.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176  “Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту”.
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081 „Про затвердження Порядку проведення конкурсу перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування”.
  4. Наказ міністерства транспорту та зв’язку України від 07.05.2010  № 278 „Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту”.
  5. Наказ Міністерства інфраструктури України від 15.07.2013 №480 “Про затвердження Порядку організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 липня 2013 року за № 1282/23814.

 

Звіт Е4 фин1211

 

Близько 16 тисяч пасажирів щодоби перевозять міжміські маршрутки Новомосковсько-Павлоградського напряму

http://old.adm.dp.gov.ua/OBLADM/obldp.nsf/document.xsp?id=7E6B0B54DE84CAB2C225819A004BECF7

 

Лист-відгук замовника

 

 

Leave a Reply

Required fields are marked*